У медіа щодня з’являються десятки повідомлень, покликань, відео та дописів. Частина з них може виявитися неправдивою, маніпулятивною або небезпечною. Саме тому в інформаційному просторі варто застосовувати ті самі принципи безпеки, яких ми навчаємо дотримуватися в інших сферах: не чіпати невідоме, не діяти під впливом емоцій, перевіряти інформацію та розуміти наслідки своїх дій.
Розглянемо кілька простих правил, які допоможуть діяти обережніше в інформаційному просторі.
- Не знаєш – не чіпай.
У мінній безпеці є просте правило: якщо бачиш незнайомий предмет, не підходь і не торкайся його. В інформаційному просторі працює схожий принцип. Наприклад, у чаті з’являється повідомлення: «Отримайте грошову допомогу просто зараз» або «Терміново завантажте новий графік вимкнень світла». За покликанням може відкриватися сайт-клон, який просить ввести дані банківської картки, або бот, що запитує доступ до особистої інформації.
У такому випадку саме покликання може стати «цифровою замаскованою вибухівкою». На перший погляд воно може мати цілком безпечний вигляд, але один необережний клік здатен спричинити небажані наслідки.
Перед тим, як переходити за покликанням, варто перевірити, хто його надіслав, звідки взято інформацію, чи була опублікована інформація першочергово на офіційній сторінці установи або організації. Також важливо звернути увагу на адресу сайту й не вводити банківські дані, паролі чи коди підтвердження, якщо ви не впевнені, що перебуваєте на справжньому ресурсі.
- Не дай емоціям керувати твоїми діями.
Під час психологічної підготовки важливо навчитись розуміти власні емоції та реакції, особливо у стресових ситуаціях. Адже страх, гнів чи паніка можуть впливати на те, як ми оцінюємо ситуацію та ухвалюємо рішення.
В інформаційному просторі це теж працює. Маніпулятивні повідомлення часто побудовані так, аби викликати сильну емоційну реакцію. Наприклад: «Терміново! Усіх попереджають про…», «Вас обманюють!» або «Негайно збережіть/перейдіть за покликанням, поки не видалили». Перенасичені негативними емоціями повідомлення хочеться одразу відкрити, прокоментувати або переслати близьким. Але саме в цей момент варто зробити паузу.
Якщо інформація викликає сильний страх або обурення, це привід не поспішати, а перевірити її. Подивитися, хто автор повідомлення, знайти першоджерело та перевірити інформацію в офіційних каналах. Не дай емоції натиснути кнопку «поширити» замість тебе.
- Подумай про наслідки.
У стрілецькій підготовці важливо не лише вміти поводитися зі зброєю, а й розуміти відповідальність за кожну дію. Перед пострілом потрібно чітко знати, куди спрямована зброя, і розуміти можливі наслідки.
В інформаційному просторі ми теж постійно робимо вибір, натискаючи «Опублікувати» або «Поділитися». Наприклад, побачили фото чи відео з місця вибуху, роботу екстрених служб або інформацію про конкретну локацію. Перше бажання – показати це іншим, особливо якщо здається, що інформація важлива.
Але перед публікацією варто зупинитися й подумати: чи не містить цей допис інформації, яку не варто поширювати? Чи не може він створити додаткові ризики?
Клік – це своєрідний натиск на гачок, після якого лунає постріл. І перед тим, як його зробити, варто подумати про наслідки.
- Перевіряй маршрут.
Під час занять із топографії ми вчимося визначати напрямок за картою та компасом, а не покладатися лише на інтуїцію. Якщо не перевірити маршрут, легко заблукати.
В інформаційному просторі можна так само легко втратити орієнтир. Наприклад, анонімний Telegram-канал повідомляє про подію, а через кілька хвилин те саме повідомлення вже поширюють десятки інших каналів. Здається, що якщо про це пишуть усі, то інформація має бути правдивою.
Але кількість репостів не робить повідомлення достовірним. Варто повернутися до першоджерела, перевірити, хто першим опублікував інформацію, та чи є підтвердження в інших надійних джерелах.
Як на маршруті, так і в інформаційному просторі важливо розуміти, куди саме ти рухаєшся і звідки.
- Передавай інформацію чітко.
Під час підготовки зі зв’язку важливо правильно передавати інформацію: чітко, точно й без зайвих деталей, які можуть завадити зрозуміти повідомлення.
У соцмережах принцип теж простий. Перед тим як передати далі якусь інформацію, варто переконатися, що ти правильно її зрозумів і не додаєш до неї власних припущень.
Особливо це стосується повідомлень, які швидко поширюють під час надзвичайних ситуацій. Одна неперевірена деталь може змінити зміст повідомлення, а далі його починають поширювати вже в зміненому вигляді. Передавай лише те, в чому впевнений.
Безпека – це комплексна підготовка. Важливо не зосереджуватися лише на одному напрямі, а розвивати різні навички: знати, як діяти в небезпечній ситуації, надавати допомогу, контролювати власні реакції, орієнтуватися на місцевості та відповідально поводитися з інформацією.
Адже у реальних ситуаціях ці навички можуть працювати разом. Іноді безпека залежить не лише від того, що ми вміємо зробити, а й від того, що помітили, перевірили та вирішили зробити вчасно. Матеріал створено в межах навчального курсу «Disinformation Booster Academy», організованого ГО Common Sense Communications у співпраці з Deutsche Gesellschaft e. V. за сприяння Міністерства закордонних справ Німеччини. #civilsocietycooperation
News · 28 September 2026
